У попередній статті, яка присвячувалася підставам витребування полісу страхування, ми згадували два види процесуальних документів, які складаються поліцейськими: протоколи та постанови. Сьогодні ми спробуємо пояснити: чим все – таки відрізняються ці два документи.

Різниця між протоколом та постановою

Якщо Ви знехтували правилами дорожнього руху, працівник патрульної поліції уповноважений або скласти протокол щодо порушення ПДР, або винести постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Протокол щодо порушення правил дорожнього руху – це процесуальний документ, що слугує доказом в адміністративній справі, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність вини водія, факт вчинення адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для справедливого вирішення справи. Протокол складається в таких випадках: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння; порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів; відмови водія пройти огляд щодо виявлення стану сп‘яніння тощо.

Органи, які розглядають адміністративні справи, для об’єктивної оцінки обставин, у першу чергу аналізують дані, вказані у протоколі: місце, час вчинення, суть адміністративного правопорушення; дані щодо свідків та потерпілих; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (детальніше у статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Саме невідповідність інформації, вказаної у протоколі, вимогам КУпАП, є обставиною, яка слугує визнанням протоколу неналежним доказом у суді та встановленням невинуватості водія.

А постанова – це процесуальний документ, який поліцейський виносить у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у якому безпосередньо міститься рішення по справі. Працівник патрульної поліції оформлює постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у наступних випадках: керування транспортним засобом, що має несправності системи керування; перевищення обмежень швидкості руху; порушення правил обгону, проїзду перехресть; невиконання водіями вимог про зупинку тощо.

Як бачимо, протокол лише фіксує ймовірний факт порушення ПДР, а постанова безпосередньо притягує водія до адміністративної відповідальності.

Чи можна відмовитися від підписання протоколу чи постанови?

Доволі часто водії відмовляється підписати протокол, якщо вони не згідні із обставинами, які там вказуються. Проте відмова не є найкращим рішенням у даній ситуації.

Стаття 256 КУпАП надає право водію надати свої пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які згодом матимуть істотне значення для вирішення справи. Аналогічно і стаття 258 КУпАП передбачає право водія надавати пояснення при його притягненні до адміністративної відповідальності. Оскаржити постанову по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху  можна протягом 10 днів з моменту вручення такої постанови. Якщо ви не оскаржуєте постанову – то зобов’язані сплатити штраф протягом 15 днів з дня отримання останньої. Варто зазначати, що протокол не можна оскаржити у суді, адже він не несе жодних правових наслідків для особи. Його можна визнати лише неналежним доказом в адміністративній справі.

Притягнення до відповідальності за порушення ПДР, зафіксованого в автоматичному режимі

Згідно з Інструкцією, затвердженою наказом МВС від 13.01.2020 року, уповноважені працівники поліції розглядають такі справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі:

• перевищення встановлених обмежень швидкості руху;
• проїзду на заборонний сигнал світлофора;
• порушення правил зупинки, стоянки;
• порушення заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів;
• порушення правил руху через залізничний переїзд.

Поліцейський виносить постанову про накладення адміністративного стягнення, яка надсилається винній особі протягом 3 днів рекомендованим листом. До постанови додається фотознімок автомобіля, який містить його номерний знак.

Крім того, у постанові зазначається адреса сайту у мережі інтернет, на якому особа може ознайомитись з зображенням чи відеозаписом автомобіля у момент вчинення адміністративного правопорушення та ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

Особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, протягом 10 днів з дня отримання постанови має сплатити штраф або оскаржити постанову у суді чи довести, що у момент правопорушення водієм транспортного засобу була інша особа.

До речі, остання судова практика свідчить про те, що якщо уповноваженій особі не вдалося розпізнати водія транспортного засобу, а власник останнього заперечує факт керування автомобілем, то суди скасовують постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.